Північна Корея може прискорити прихід апокаліпсису

Руїни будинків, вимерлі вулиці і закрите на довгі роки попелом Сонце – це не результат можливої ядерної війни на Корейському півострові, а наслідки в разі виверження вулкана Пектусан, що розташувався на кордоні Північної Кореї і Китаю. Останній раз вулкан давав про себе знати понад тисячу років тому, і в найближчі роки вчені очікують нового надпотужного вибуху. Причому спровокувати його здатні безперервні ядерні випробування КНДР.

Коли чекати катастрофи і чи може Пхеньян своїми діями прискорити прихід “судного дня”?

Можливе виверження вулкана Пектусан (в Китаї його називають Чанбайшань), продовжує турбувати вчених усього світу. За своєю потужністю він поступається лише супервулканам, що вивергаються раз в 100 тисяч років і здатні викликати зміну клімату на всій планеті. Сила священної корейської гори Пекту на порядок менше, але і вона може в десятки разів перевершити потужність вибуху найбільшої термоядерної бомби, коли-небудь випробувану людством. Протягом останніх двох тисяч років таких вивержень по всьому світу було всього чотири, але скоро може статися і п’яте.

За даними китайських вчених, з початку 2000-х років в районі Пектусан регулярно спостерігаються дрібні землетруси. Кромки кратера вулкана потроху ростуть, підвищується температура в прилеглих термальних джерелах, а також концентрація гелію. Все це може свідчити про повернення вулкана в активну фазу і насування виверження. Вулканологи вважають, що в 10 кілометрах під горою є великий осередок розпеченої магми, що поступово поповнюється з нижчих вогнищ і рано чи пізно виплеснеться назовні.

Вулкани, подібні Пектусану, вивергаються приблизно раз в тисячу років. І з огляду на те, що останнє потужне виверження білоголової гори відбулося в 946 році, цілком можливо, що зараз вона збирає сили для нового потужного вибуху. Для більш ніж мільйона китайців і північнокорейців, які проживають в цьому регіоні, наслідки природної катастрофи можуть бути страшними.

Виверження силою в сім балів свого часу викликало викид величезної кількості розпеченого потоку газу, попелу і каменів, які, летячи з величезною швидкістю, знищували все живе на своєму шляху. А з верхівки гори, що розірвалася, витікали потоки лави, які спопелили всю навколишню рослинність. Навіть через тисячоліття екосистема цих місць до кінця не відновилася.

Новий вибух може бути ще більш руйнівним. Два мільярди тонн води з озера Чхончжі, що утворилося в кратері, можуть спровокувати потужні повені, переповнивши найбільші прикордонні річки Амноккан (Ялуцзян) і Туманган (Туміньцзян, або Туманна – саме по ній Росія межує з КНДР). До того ж взаємодія з водою приведе до ще більшої кількості попелу, який може затьмарити Сонце на кілька місяців, викликавши ефект, схожий з ядерною зимою. В результаті середня температура в Північно-Східній Азії впаде на два градуси.

Втім, як відзначають вчені, силу виверження на даному етапі передбачити складно. За час глибокої сплячки Пектусан не раз прокидався, обмежуючись невеликими викидами. Однак останній раз це було також більше ста років тому. Тому навіть якщо виверження буде вдвічі меншої потужності, хмари попелу долетять і до сусідніх країн. Якщо воно відбудеться влітку, то накриє переважно північний схід Китаю і КНДР, а також південь російського Примор’я. Якщо ж взимку, коли дмуть західні вітри, попіл полетить у бік Японії і півдня Корейського півострова.

Основна суперечка між вченими, однак, пов’язана зараз не з тим, чи чекати виверження чи ні, а з тим, як скоро воно станеться.

Людина може “підпалити” вулкан

Від ядерного полігону Пхунгері, де Північна Корея проводить свої випробування, до Пектусана всього 115 кілометрів. В результаті останнього тесту, який викликав штучний землетрус силою 5,7 бала (за іншими оцінками, до 6,1), пішов ще ряд невеликих землетрусів, що сталися вже, як вважається, через часткове обвалення порід. У зв’язку з цим деякі експерти вважають, що якщо КНДР буде продовжувати випробувати пристрої все більшої потужності, це може в підсумку спровокувати і виверження Пектусана.

Згідно з розрахунками південнокорейських вчених, ядерне випробування потужністю понад мегатонна в тротиловому еквіваленті, що викликає землетрус в сім балів, створить тиск на магматичні осередки в 120 кПа, в результаті чого вони можуть просто рвонути.

Втім, це в чистій теорії, реальних же випадків “прискорення” вулканічних вивержень зафіксовано не було. За більш ніж півстолітню історію існування американського ядерного полігону в Неваді, де підземні вибухи проводилися 921 разів, в тому числі потужністю понад мегатонна, нічого страшного не сталося. Хоча менш ніж в 300 кілометрах від полігону розташований Лонг-Веллі – один з найбільших сплячих супервулканів Землі. Не було вивержень і під час випробувань в 1971 році, коли на відстані в 90 кілометрів від трьох діючих стратовулканів Аляски була випробувана бомба в п’ять мегатонн. Штучний землетрус в 6,9 балів не пробудив і 62 сплячих і діючих вулканів на Алеутських островах.

На думку американських експертів, пов’язано це в першу чергу з тим, що штучні землетруси в основному високочастотні, в той час як природні, які дійсно можуть викликати виверження вулканів, – низькочастотні. Однак структура магми і оточуючих її порід скрізь різна, і багато в діяльності вулканів і раніше залишається для вчених загадкою, тому можливість виверження, спровокованого ядерним випробуванням, повністю ніхто не відкидає.

Коли ж відбудеться черговий вибух Пектусана, передбачити точно вчені Південної Кореї поки не можуть. Єдине, в чому впевнені вулканологи, – що виверження неминуче. А при наростаючій інтенсивності північнокорейських випробувань, прогнозувати час катаклізму стає практично неможливо.