Вибори попри пандемію. Голосування вдома та скринінг на дільницях

Хоча майбутні вибори в Україні вперше пройдуть за новим Виборчим кодексом, головним питанням залишається не те, як працюватиме пропорційна система, а те як воно — голосувати в карантин. 

Які корективи у виборчий процес внесла пандемія, як пройде голосування, та чи зможуть віддати свій голос хворі на COVID-19 спільно з експертами проаналізував “Парламент UA”.

Що змінили у Виборчому кодексі

За новим кодексом, у громадах, де населення більш ніж 10 тисяч людей, вибори проведуть за відкритими партійними списками, а у менших громадах — за мажоритарною системою. Тобто, у великих громадах виборцю доведеться обирати спочатку партію, а потім вже з поміж партійних кандидатів конкретного, а у малих громадах голосуватимуть безпосередньо за майбутнього обранця без партійної прив’язки.

Партизація кандидатів у депутати місцевих рад з поширенням на невеликі ОТГ та районні ради (від 10 тис. населення) вже має свої наслідки у Києві навіть на рівні районів, вважає експертка Центру структурної політології “Вибір” Лілія Брудницька. 

За її словами, депутати Київради від різних політичних сил перебували в активному пошуку нового партійного “даху” на ці вибори.

“Наприклад, депутат від однієї партійної фракції нині балотується від іншої партії. Отже, на перший план у кандидатів вийде політична кон’юнктура. На виборців це справляє змішане враження: одні орієнтуються “на обличчя”, інші — розчаровуються у такому партійному перебіжництві та шукають “нові обличчя”, треті не знають, за кого будуть голосувати. Отже, визначатимуться в останні хвилини”, — вважає вона.

Експертка додає, що багато важитимуть і конкретні справи кандидатів. Хто почав відповідну роботу та вдало вибрав партію, — той у виграші. Поки що кандидати буквально на ходу змінюють тактику ведення агітації та вдаються саме до конкретних справ, уточнила Брудницька.

Чи не стане COVID-19 на заваді виборам

Аби вибори відбулися попри пандемію, Центральна виборча комісія надала рекомендації, які лягли в основу депутатського законопроєкту №4117 про вдосконалення виборчого кодексу — зараз він ще на розгляді у парламенті. З цим проєктом закону ознайомився політичний консультант, керівник аналітичного центру “ІНПОЛІТ” Сергій Биков.

Вимірювання температури, скринінг (фото: УНІАН)

Він каже, що виборці з підвищеною температурою будуть голосувати в окремій кабінці, а на виборчу дільницю треба буде прийти у масці. На вході кожному виборцю виміряють температуру. Члени комісії будуть у рукавичках, окулярах та масках. А для того, щоб перевірити дані паспорта, виборець у своїх руках буде його показувати, після чого отримає бюлетень.

Виборці, які перебуватимуть у лікарнях чи вдома на самоізоляції, також зможуть проголосувати. Для госпіталізованих виборців у лікарнях обладнають спеціальні виборчі дільниці.

Тим, хто перебуває вдома на самоізоляції необхідно не пізніше 12:00 суботи 24 жовтня звернутися до виборчої комісії, де вони мали голосувати, із заявою про голосування вдома.

“До цієї заяви обов’язково треба додати довідку від сімейного лікаря, який направив виборця на самоізоляцію. Звісно, самостійно це зробити не вдасться, тому слід звернутись до родичів чи знайомих, які зможуть передати заяву замість вас. Тоді у день виборів до вас прийде спеціальний член комісії, одягнений у захисний костюм та прийме у вас голос. Зрозуміло, що перед тим, як відкрити двері члену комісії, вам необхідно одягнути захисну маску”, — пояснив експерт.

Безперечно, карантин впливатиме на вибори, адже не дозволить вести повноцінну агітацію, переконаний голова громадської організації “Асоціація Політичних Наук” Дмитро Сінченко. За його словами, виборці більше уникатимуть скупчень людей, а отже і зустрічей з кандидатами, особливо в “червоних зонах”, зросте роль онлайн-агітації.

“Карантин може бути зручним приводом для закриття тих дільниць, а то й цілих округів, на яких влада очікуватиме невигідне для себе голосування, голосування вдома може стати масовішим, тож зростатиме ймовірність підкупу та фальсифікацій. Тема карантину буде присутньою і в агітаційній риториці кандидатів, які, залежно від політичної орієнтації, або критикуватимуть владу за неефективні дії, або вихвалятимуть та захищатимуть, або ж критикуватимуть центральну владу і захищатимуть місцеву, і навпаки”, — додав він.

Голосування, вибори в Україні (фото: УНІАН)

А як з фальсифікаціями?

Всі опитані нами експерти кажуть, що фальсифікацій буде більше, ніж було раніше. Як пояснює кандидат економічних наук, експерт Олександр Хмелевський, люди, які матимуть температуру, вищу за 37,2, будуть голосувати в спеціальних кабінках. Проте спостерігачів, журналістів та представників політичних партій з температурою не допустять на дільниці. Також через високу температуру можна буде усунути будь-якого члена виборчої комісії.

“Оскільки таке усунення може відбутися в день голосування або напередодні, то заміну такому члену комісії, швидше за все, знайти не вдасться. Це може бути використано для усунення незговірливих членів комісій та фальсифікацій виборів”, — пояснив він.

Експертка Лілія Брудницька наголошує, що цього разу простір для маніпуляцій та підтасовувань буде набагато ширшим. Левова доля фальсифікацій цієї кампанії, за її словами, відбувається на етапі «нарізки» округів та реєстрації кандидатів. Припускає, що вдалим для підтасовувань стане і процес підрахунку голосів, а вже потім — оскарження результатів голосування.

Якою буде явка?

Експерти сходяться на думці, що явка на цих виборах буде значно нижчою, ніж раніше. Політичний консультант Сергій Биков розповідає, що в усьому світі фіксується наднизька явка на виборах під час пандемії. Через це, під час розподілу місць буде низька виборча квота, тобто, кількість голосів, які має здобути партія, щоб отримати одне місце у місцевій раді. 

Водночас, через новаторство виборчої системи кандидатам буде надто складно здобути виборчу квоту персонально за себе. Тому багатьох кандидатів оберуть саме з центрального списку, а не територіального.

Голосування, вибори в Україні (фото: УНІАН)

Лілія Брудницька також впевнена, що буде рекордно низька явка, і це буде “на руку” центральній владі. Каже, що декілька людей з її оточення, котрі “є високо мотивованими на участь у голосуванні (як виборці)”, відмовилися брати участь у виборах, відколи прочитали Порядок голосування від Кабміну та депутатський законопроєкт.

“Ось тут вагому роль зіграє домашнє голосування, якщо центральній владі вигідно все-таки провести ці вибори (а їй вигідно). Внаслідок голосувань вдома та у лікарнях, на спецдільницях (тюрми, СІЗО, кораблі, посольства, за кордоном) явку буде дотягнуто до більш-менш пристойного показника. А ми ж знаємо правило: чим менша явка — тим більше можливостей для фальсифікацій”, — пояснює вона.

Чим завершаться вибори?

Політичні експерти вважають, що довгими судами. Кандидат економічних наук Олександр Хмелевський переконаний, що епідемія призведе до того, що значна частина виборців голосуватиме вдома. А це відкриває додаткові можливості для підміни бюлетенів та спотворення результатів голосування.

“Тобто, епідемія та особливості організації виборів призведуть до масових фальсифікацій. Буде багато судових позовів щодо визнання результатів виборів недійсними. У деяких регіонах результати виборів встановити не вдасться, тож доведеться проводити повторні вибори. Через фальсифікації суспільна напруга значно зросте”, — вважає експерт.

Ці вибори не закінчаться 25 жовтня чи з підрахунком результатів (який триватиме довго через складність виборчої системи), чи навіть після оголошення офіційних результатів других турів мерських виборів, вважає Дмитро Сінченко. За його словами, ці вибори продовжаться в судах.

Вибори в Україні (фото: УНІАН)

“Всі суб’єкти виборчого процесу масово оскаржуватимуть результати, і у більшості випадків матимуть на те всі підстави. Суди скасовуватимуть результати й оголошуватимуть перевибори, переможці змінюватимуться на переможених, і цей процес може тривати до наступних парламентських та президентських виборів. Я не маю на увазі чотири роки, я переконаний, що президентські та парламентські вибори будуть достроковими й відбудуться вже наступної весни”, — зазначив він.

Громадянин України має право проголосувати. Температурний скринінг при вході та відправлення громадян з температурою до “ковідної” кабінки, недопуск на дільницю громадян, які відмовилися проходити скринінг, припинення повноважень членів виборчих комісій, спостерігачів та представників партій лише за зовнішніми ознаками ГРВІ — усе це обмежує право виборця, додає Лілія Брудницька. Вона припускає, що буде чимало позовів від громадян, чиї права як виборців були обмежені.

За її словами, з точки зору конституційного права, держава в умовах пандемії має забезпечити безпеку громадян, але вона не має права обмежувати права громадян. Температурний скринінг вона називає доволі сумнівним заходом з огляду й на персональні дані, і на виборче право.