Нафтогаз не збирається повертати державі крадені мільярди

Держаудитслужба виявила в роботі Нафтогазу порушень на 226 мільярдів гривень, через котрі бюджет недоотримав понад 75,5 млрд гривень. Проти керівництва Нафтогазу вже навіть відкрили кримінальну справу.

Аудитори очікують, що НАК усуне всі порушення, притягне винних до відповідальності та головне — поверне цю суму до держбюджету. Натомість Нафтогаз виконувати останній пункт не поспішає. Детальніше — у матеріалі “Парламент.UA”.

Чому проводили аудит на Нафтогазі і що він виявив

Акціонерне товариство “Нафтогаз України“ — це компанія, єдиним власником якої є держава з прямим підпорядкуванням Кабінету міністрів. У грудні минулого року тодішній прем’єр-міністр України Олексій Гончарук доручив Державній аудиторській службі провести ревізію фінансово-господарської діяльності Нафтогазу. Перевіряти аудиторам доручили період з 1 жовтня 2018 року по кінець 2019-го.

Схоже, що Нафтогаз візит аудиторів не зацінив, бо не впустив до себе працівників Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг та Офісу великих платників податків ДПС. Принаймні так зазначила Держаудитслужба у листі до чинного глави уряду Дениса Шмигаля. Але до перевірки таки вдалося залучити працівників Міністерства енергетики.

Перевірили і виявили: Нафтогаз “не забезпечив належний рівень фінансової дисципліни”, а його діяльність “є недостатньо ефективною”. А тепер цифри. Фахівці встановили фінансові порушення та виявили факти неефективних управлінських дій або ризикових операцій, що призвели або можуть призвести до втрат на суму 176 млрд гривень. Втрати, до яких вже призвели рішення керівництва Нафтогазу, аудитори оцінили у 75,5 млрд гривень.

Нафтогаз

Однак, аудитори звернули увагу і на позитивні моменти. Зокрема те, що в Нафтогазі значно зросла прибутковість. Так, чистий прибуток у 2019 році становив 50,7 млрд грн, натомість у 2018-му — 14,6 млрд грн. Також фахівці відмітили запровадження нового ринку природного газу, адаптованого до вимог законодавства Європейського Союзу, впровадження анбандлінгу (відокремлення діяльності з транспортування природного газу від видобутку і постачання природного газу та електричної енергії) та стягнення за рішенням Стокгольмського Арбітражу з Газпрому компенсації на суму 2,9 млрд дол. (68 млрд грн).

Звідки взялись мільярди недостач Нафтогазу

Судячи з офіційної інформації, збитки виникли через проблеми з нормативною базою та розбіжностями між українськими та міжнародними стандартами фінансової звітності. Зокрема, одна з претензій — це врахування резервів під борги як збитків. А борги величезні, наголошує експерт з енергетичних питань Офісу реформ Кабінету міністрів Максим Гардус. Так, за його даними, теплопостачальні підприємства заборгували понад 43 млрд грн, газорозподільчі — 20 млрд, газопостачальні 23,7 млрд.

“Перспективи стягнення на сьогодні — неочевидні, тож компанія зробила резерви під ці борги. З іншого боку, існує пряма заборона нарахування резервів сумнівних боргів до затвердження фінансового плану. Про це говорить постанова КМУ №899 від 3 жовтня 2012 року. Таким чином, аудитори зафіксували невиконання Нафтогазом вимог цієї постанови”, — зазначив експерт.

Водночас є ще проблема із затвердженням самого фінансового плану — традиційно це відбувається з великим запізненням. І дійсно фінансовий план Нафтогазу на 2018 рік не був вчасно погоджений, що стало однією з перепон для інвестиційних проєктів. Проте — лише однією з причин, наголошує Максим Гардус.

Роки показують, що грошові видатки компанії на придбання основних засобів становили у 2017-му 14,4 млрд грн, у 2019-му — 27,6 млрд грн. Тож, вочевидь, відсутність фінплану не скасувала інвестиції повністю. А значить, крім цього, є й інші причини невиконання плану збільшення видобутку газу, — додав він.

Тобто, ще раз, багато підприємств заборгували Нафтогазу за поставлений газ. Це, зокрема, облгази, теплокомуненерго, енергетичні компанії тощо. Згідно з листом Державної аудиторської служби, сума проблемних боргів становить 176,2 мільярда гривень. Далеко не завжди безпосередня вина за ці борги лежить на Нафтогазі.

Кандидат економічних наук Олександр Хмелевський пояснює: якщо Нафтогаз обмежить постачання газу боржникам, то це може призвести до зриву опалювального сезону та інших проблем для країни. За його словами, борги — це проблема, яка виникла внаслідок необґрунтованого підняття цін на газ урядом. Через високі ціни виникли борги за газ та опалення з боку населення і підприємств. Рівень заборгованості досить високий і загрожує фінансовій стабільності Нафтогазу.

Нафтогаз

Економічний експерт переконаний, що якщо борги не повернуть, Нафтогаз може збанкрутувати. Відповідно до стандартів бухгалтерського обліку, компанія повинна сформувати резерви на сумнівну заборгованість, що Нафтогаз і зробив. Внаслідок цього формування резервів прибуток компанії знизився на 75,5 мільярдів гривень, що своєю чергою призвело до того, що Нафтогаз  не перерахував в Держбюджет дивіденди на десятки мільярдів гривень.

Проблема заборгованості перед Нафтогазом відома фахівцям давно. Проте уряд протягом низки років не вживав заходів щодо погашення цього боргу. Тому уряду спільно з Нафтогазом слід розробити програму погашення боргів. Частину боргів доведеться списати. По інших потрібно вести претензійну роботу та подавати позови до суду. Також владі слід переглянути систему формування цін на газ та знизити ціни. Високі ціни на газ економіка України просто не витримає, — додав Олександр Хмелевський.

Хто має компенсувати державі борги Нафтогазу

Держаудитслужба пропонує Нафтогазу усунути всі порушення, притягнути винних до відповідальності та повернути цю суму до держбюджету. Тобто, аудитори очікують, що Нафтогаз розбереться, через що державний бюджет недоотримав понад 75,5 млрд гривень і компенсує йому цю суму. Сценарій подій, можливо, виглядав би ідеально, якби Нафтогаз на це погодився. Але ні, їх, схоже, це не зовсім влаштовує.

Ми поцікавилися у Департаменту з інтегрованих комунікацій Нафтогазу, як вони оцінюють цю ситуацію та чи планують компенсувати державі кошти. І нам відповіли, що ревізією Державної аудиторської служби “не встановлено факту заниження суми нарахованих і виплачених Компанією дивідендів державі”.

ДАСУ наполягає, щоб Компанія взяла собі на облік заборгованість, яка ніколи не буде погашеною, і на суму такої заборгованості нарахувати і виплатити додаткові дивіденди. А також — зобов’язати виплатити підприємства, акціонером та засновником яких є Нафтогаз, сплатити до державного бюджету дивіденди за 2018 та 2019 роки. Сумарно ДАСУ пропонує перерахувати 75,486 млрд грн дивідендів додатково, — зазначили у Нафтогазі.

Водночас компанія звернула увагу, що веде бухгалтерський облік та складає окрему фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність, згідно з законом “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.99 № 996-XIV” і відповідно до Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та Міжнародних стандартів фінансової звітності. Додають, що фінзвітність Нафтогазу за 2018 та 2019 роки перевірили та підтвердили незалежним аудитором, а потім своїми розпорядженнями Кабінет міністрів затвердив річні звіти Нафтогазу за цей період.

Нафтогаз

“Стосовно пропозиції сплати до державного бюджету дивідендів підприємств, акціонером та засновником яких є Нафтогаз, то це неможливо, згідно ст. 11 Закону “Про управління державної власності” та ст. 30 Закону “Про акціонерні товариства”. При цьому, за результатами ревізії ДАСУ не виявлено жодного факту заподіяння шкоди майновим правам Компанії чи держави”, — додали у Нафтогазі.

Кого покарають за борги Нафтогазу

Схоже на те, що відповідатиме менеджмент Нафтогазу. Як повідомив голова правління Андрій Коболєв “Громадському радіо”, проти керівництва Нафтогазу вже відкрили кримінальну справу.

“Важко розслідувати діяльність менеджменту без прізвища Коболєв. Вона (справа — ред.) побудована на звинуваченнях у державній зраді. Коли вона відкрита, я не знаю. Папери з цього приводу отримав сьогодні (8 жовтня — ред.)”, — розповів він.

Коболєв каже, що у компанії це сприймають як “дуже наполегливе запрошення до публічної дискусії” і вони “готові це запрошення прийняти”, бо “немає чого приховувати”.

Окрім заяви Коболєва, інформації про відкриття провадження ми поки не знайшли. Чи може ця справа дійти до суду, ми поцікавилися в адвоката Юрія Криворучка. Той переконаний, що реальність відкриття провадження дуже мала, про вироки навіть не йде мови. Якщо її відкриють, а інформацію про злочин внесуть до Єдиного реєстру досудових розслідувань, “вона буде собі хитатися, поки ця влада не скінчиться”.

Для того, щоб довести кримінальну караність цієї справи, є кілька варіантів. Перша — якщо буде порушена кримінальна справа проти винуватців посадових чи службових осіб, які одночасно будуть і цивільними відповідачами, якщо буде поданий позов потерпілою стороною… І в кримінально-каранному провадженні тут може бути доведена економічна вина, — зазначив адвокат.

За його словами, у цьому випадку потерпілими можуть бути як кожен громадянин України, так і нафторозподільчі компанії чи сама держава в особі Кабінету міністрів, який може представляти її інтереси. Чи позиватиметься хтось з них до Нафтогазу та чи захоче суд братися за цю справу, поки можна лише припускати.