Зеленський та армія: що відбувається в Укроборонпромі

В Україні 14 жовтня відзначили День захисника. Як і щорік, цього дня українські політики публічно згадали про армію: влада хизувалась, а опозиція критикувала.

Сфера відповідальності президента?

Так, президент Володимир Зеленський (досьє Володимира Зеленського) відвідав церемонію складання урочистої присяги ліцеїстами Київського військового ліцею імені Івана Богуна. Під час промови він зокрема згадав про припинення вогню на Донбасі та додав, що настання миру в Україні не означає, що “держава перестане дбати про військо”. За його словами, влада зосереджена на максимальному розвитку української армії.

Після цього президент вирушив до Центру морських операцій у зоні проведення операції Об’єднаних сил, де разом зі головою свого офісу Андрієм Єрмаком, спробував продемонструвати свою близькість до війська.

Однак, стараннями пресслужби ОП, візит перетворився у конфуз. Мережа вибухнула обуренням через фото, на якому Зеленський та Єрмак їдять, хоча перед військовими, які сидять поруч, навіть немає тарілок.

Фото: Офіс президента

Чимало українців сприйняли це фото, як ілюстрацію ставлення команди президента до Збройних сил України.

А що “Слуги народу”?

Того ж дня голова президентської фракції “Слуги народу” у Верховній Раді, член комітету Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Давид Арахамія (досьє Давида Арахамії) в етері одного з українських телеканалів виступив за скорочення чисельності армії.

Насправді треба хоча б вести розмову і розрахунки про можливе скорочення чисельності. Або збільшення бюджету. Але ми розуміємо, що бюджет — це цифра, якої завжди не вистачає, вона захищена стаття для оборони, але завжди немає достатньо коштів, щоб переозброювати армію, придбати нові речі, нове озброєння, нові технології, займатися вивченням. І тому дійсно, якщо ми будемо зменшувати бюджет проїдання і трохи збільшувати бюджет на розвиток і інновації, то здатність нашої армії буде зростати, а це нам треба, щоб стримувати військову агресію Російської Федерації, — сказав Арахамія.

На час проголошення Незалежності України ЗСУ нараховували близько 980 тисяч особового складу та поступово скорочувалася. Наразі Верховною Радою встановлений граничний ліміт для Збройних сил у 250 тисяч осіб. У 2020 році чисельність ЗСУ, згідно з паспортом бюджетної програми, — майже 247 тисяч. З них близько 193 — військовослужбовці, 52 — цивільні працівники. 40 тисяч військовослужбовців беруть участь в операції Об’єднаних сил.

Водночас у липні головнокомандувач Збройних сил України Руслан Хомчак зазначав, що штатна чисельність війська значно перевищує 250 тисяч осіб.

Скільки ми витрачаємо на армію?

У державному бюджеті на 2020 рік Кабінет міністрів заклав рекордні витрати на Міноборони – 117,5 млрд грн. Передбачені цьогоріч видатки на оборону склали найбільший відсоток ВВП за історію України – 2,9%.
Затверджений Урядом проєкт Державного бюджету на 2021 рік, водночас передбачає загальне зростання видатків на безпеку та оборону на 21 млрд при зменшенні бюджету Міністерства оборони на 127 млн грн.

Водночас заплановане зростання бюджетів МВС (на 5,2% або на 4,9 млрд грн), Служби безпеки України (майже на 23%) та Держспецзв’язку (на 36%). Найбільше цьогоріч пощастило Службі зовнішньої розвідки – її бюджет зросте на 69,5%.

І на що ж ідуть кошти?

Як повідомили у пресслужбі державного концерну “Укроборонпром”, за підсумками першого кварталу 2020 року підприємства концерну здійснили через систему ProZorro закупівель на загальну суму 1,61 млрд гривень. В Укроборонпромі стверджують, що завдяки відкритим торгам економія склала 183,09 млн грн
Зазначається, що найбільшої економії вдалося досягти завдяки “двом централізованим закупівлям природного газу та електроенергії для підприємств-учасників “Укроборонпрому”.

У концерні назвали ТОП-5 категорій у закупівлях:

• обладнання, запасні частини для літальних апаратів – здійснено закупівель на 218,9 млн грн;
• металообробні верстати, обладнання та приладдя до них – 169,5 млн грн;
• запчастини та приладдя для військової техніки – 113,3 млн грн;
• програмне забезпечення – 99,8 млн грн;
• паливно-мастильні матеріали – 86,3 млн грн.

Крім того, в Укроборонпромі заявили, що активно використовують майданчик ProZorro.Продажі.

У першому кварталі 2020 року 27 підприємств Концерну оголосили 199 аукціонів та продали майна на 12,1 млн грн. За результатами аукціонів ціна на лоти виросла на 3,9 млн грн, або на 46,4% від оголошеної. Найбільш успішними є аукціони з продажу металобрухту (80% успішних аукціонів, зростання ціни – 40,8%) та вживаних авто (52% успішно завершених аукціонів із зростанням ціни на 83%) – повідомили у пресслужбі концерну.

А що ж не так із закупівлями?

На сьогодні, “Укроборонпром” продовжує займатися проєктами, які були розпочаті раніше. Попри війну, ще до початку пандемії коронавірусу, керівництво концерну фактично провалило військове держзамовлення-2020. Поки Рада національної безпеки та оборони, а також профільний комітет парламенту ухвалювали зміни до оборонного замовлення, країна перемикнулася на проблему COVID-19. Так, на середину квітня в межах державного оборонного замовлення-2020 не було укладено жодного контракту. Деякі підприємства концерну боролись з кризою “виїжджаючи” коштом перерозподілу грошей від торішніх проєктів.

Для прикладу, нещодавно журналісти виявили, що підприємство “Укроборонсервіс” замовило у ДочП “Автоскладальний завод №1” ПАТ “Автомобільна компанія “Богдан Моторс” шість бронемобілів на загальну суму у 44,49 млн грн. Цей завод входить до складу компанії “Богдан Моторс”, яку очолює Олег Гладковський – колишній заступник секретаря РНБО. Самі він та його син стали фігурантами скандального розслідування про “розкрадання в оборонці” (до речі, після зміни влади, міністр оборони Андрій Загороднюк повідомив, що за результатом аудиту закупівель “Укроборонпрому” фактів корупції не виявили, а закупівлі, яких стосувалось розслідування, були не більш ніж “ризикованими” і необхідними за тих умов). У концерні запевнили, що нова команда нібито “виконала контрактні зобов’язання”, укладені попереднім керівництвом.

Також варто згадати скандал із мінометами “Молот”. Їх розробили у 2015 році на заводі “Маяк” за аналогією до радянського 120-мм міномета 2Б11. У ЗСУ “Молоти” почали використовувати з 2016 року. За час експлуатації 9 із них вибухнули, внаслідок чого 13 військовослужбовців загинули, понад 30 дістали важкі поранення.

Однак тільки у серпні 2020 року Міністерство оборони України вирішило повністю вивести з “Молоти” з експлуатації.